ріжучий

Значення в інших словниках

1. ріжучий — рі́жучий прикметник Орфографічний словник української мови
2. ріжучий — -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. теп. ч. до різати 1). 2》 у знач. прикм. Признач. для різання. 3》 у знач. прикм., перен. Різкий, гострий (про біль). 4》 у знач. прикм., перен. Який викликає неприємні відчуття, справляє неприємне враження. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ріжучий — РІ́ЖУЧИЙ, а, е. 1. у знач. прикм. Признач. для різання. Щоб різальний інструмент міг нормально працювати, його ріжуча частина повинна бути тверда й стійка проти спрацювання в більшій мірі, ніж оброблюваний матеріал (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
4. ріжучий — РІ́ЖУЧИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. теп. ч. до рі́зати 1. 2. у знач. прикм. Признач. для різання. Щоб різальний інструмент міг нормально працювати, його ріжуча частина повинна бути тверда і стійка проти спрацювання у більшій мірі... Словник української мови в 11 томах