Значення в інших словниках
-
самородок —
саморо́док 1 іменник чоловічого роду про метали саморо́док 2 іменник чоловічого роду, істота про людину
Орфографічний словник української мови
-
самородок —
(золота) суцільна грудка; П. рідкісний талант, обдарована особа.
Словник синонімів Караванського
-
самородок —
див. розумний
Словник синонімів Вусика
-
самородок —
-дка, ч. 1》 Велике природне зерно або шматок здебільшого благородних металів (золота, срібла, платини). 2》 перен. Людина, у якої природний хист, нахил до чого-небудь виявилися без впливу освіти й виховання.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
самородок —
САМОРО́ДОК, дка, ч. 1. Велике природне зерно або шматок здебільшого благородних металів (золота, срібла, платини). – Колись тут золота жила була, – говорив він. – Діди ще хвалилися. Самородки завбільшки з велике яблуко знаходили... (О.
Словник української мови у 20 томах
-
самородок —
САМОРО́ДОК, дка, ч. 1. Велике природне зерно або шматок здебільшого благородних металів (золота, срібла, платини). — Колись тут золота жила була,— говорив він. — Діди ще хвалилися. Самородки завбільшки з велике яблуко знаходили… (Донч.
Словник української мови в 11 томах