самородок
саморо́док
-дка, ч.
1》 Велике природне зерно або шматок здебільшого благородних металів (золота, срібла, платини).
2》 перен. Людина, у якої природний хист, нахил до чого-небудь виявилися без впливу освіти й виховання.
Великий тлумачний словник сучасної української мови