самородок
саморо́док
-дка, ч.
1》 Велике природне зерно або шматок здебільшого благородних металів (золота, срібла, платини).
2》 перен. Людина, у якої природний хист, нахил до чого-небудь виявилися без впливу освіти й виховання.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самородок — саморо́док 1 іменник чоловічого роду про метали саморо́док 2 іменник чоловічого роду, істота про людину Орфографічний словник української мови
- самородок — (золота) суцільна грудка; П. рідкісний талант, обдарована особа. Словник синонімів Караванського
- самородок — див. розумний Словник синонімів Вусика
- самородок — див. самовродок Словник чужослів Павло Штепа
- самородок — САМОРО́ДОК, дка, ч. 1. Велике природне зерно або шматок здебільшого благородних металів (золота, срібла, платини). – Колись тут золота жила була, – говорив він. – Діди ще хвалилися. Самородки завбільшки з велике яблуко знаходили... (О. Словник української мови у 20 томах
- самородок — САМОРО́ДОК, дка, ч. 1. Велике природне зерно або шматок здебільшого благородних металів (золота, срібла, платини). — Колись тут золота жила була,— говорив він. — Діди ще хвалилися. Самородки завбільшки з велике яблуко знаходили… (Донч. Словник української мови в 11 томах