1. Великий тлумачний словник сучасної мови

самородний

саморо́дний

рідше саморідний, -а, -е.

1》 Який зустрічається у природі в готовому вигляді, створений природою; природний; прот. штучний.

|| Який зустрічається у природі в хімічно чистому вигляді. Самородне золото.

2》 перен. Який розвинувся без впливу освіти й виховання (про хист, душевні якості); природжений.

3》 перен. Який виник, склався і т. ін. самостійно.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самородний — саморо́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. самородний — САМОРО́ДНИЙ, рідше САМОРІ́ДНИЙ, а, е. 1. Який зустрічається у природі в готовому вигляді, створений природою; природний; протилежне штучний. Джерелами власними сам ти [Рим] рясний понадміру І самородних криниць досить таїш у землі (М. Словник української мови у 20 томах
  3. самородний — САМОРО́ДНИЙ, рідше САМОРІ́ДНИЙ, а, е. 1. Який зустрічається у природі в готовому вигляді, створений природою; природний; протилежне штучний. Джерелами власними сам ти [Рим] рясний понадміру І самородних криниць досить таїш у землі (Зеров, Вибр. Словник української мови в 11 томах