Значення в інших словниках
-
сволоцюга —
сволоцю́га іменник чоловічого або жіночого роду, істота вульг.
Орфографічний словник української мови
-
сволоцюга —
-и, ч. і ж., вульг. Те саме, що сволота 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
сволоцюга —
СВОЛОЦЮ́ГА, и, ч. і ж., вульг. Те саме, що своло́та 2. Перед жнивами утік Худик, підпаливши свою стодолу. Вибрав же час, сволоцюга, коли все сухе, аж рипить (І. Муратов).
Словник української мови у 20 томах
-
сволоцюга —
СВОЛОЦЮ́ГА, и, ч. і ж., вульг. Те саме, що своло́та 2. Перед жнивами утік Худик, підпаливши свою стодолу. Вибрав же час, сволоцюга, коли все сухе, аж рипить (Мур., Бук. повість, 1959, 129).
Словник української мови в 11 томах