Значення в інших словниках
-
сердито —
серди́то прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
-
сердито —
Присл. до сердитий 2), 3). || у знач. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
сердито —
СЕРДИ́ТО. Присл. до серди́тий 2, 3. Увійшов Сафат і сам почав говорити. Був сердитий та й говорив сердито (Л. Мартович); Квочка з курчатами кублилась на грядках і, сколошкана, сердито квоктала та стовбурчила пір'я (М.
Словник української мови у 20 томах
-
сердито —
де́шево й серди́то, жарт. Легко, просто, нескладно; вигідно. — Спробуйте ви на моєму місці, товаришу Лебединець, перевезти з одного місця на інше бурову. І так, щоб швидко, і дешево й сердито (І.
Фразеологічний словник української мови
-
сердито —
СЕРДИ́ТО. Присл. до серди́тий 2, 3. Увійшов Сафат і сам почав говорити. Був сердитий та й говорив сердито (Март., Тв., 1954, 133); Квочка з курчатами кублилась на грядках і, сколошкана, сердито квоктала та стовбурчила пір’я (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
-
сердито —
Сердито нар. Сердито. А тобі навіщо? одказав дід трохи сердито. Левиц. І. 99. Стало їм і соромно, і сердито на гаспидську дівку за таку одповідь. Грин. II. 275.
Словник української мови Грінченка