сердито

де́шево й серди́то, жарт. Легко, просто, нескладно; вигідно. — Спробуйте ви на моєму місці, товаришу Лебединець, перевезти з одного місця на інше бурову. І так, щоб швидко, і дешево й сердито (І. Цюпа); Шию собі чоботи тільки на одну ногу, а другій завжди тепло. Дешево й сердито, правда? (Є. Гуцало).

Значення в інших словниках

1. сердито — серди́то прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. сердито — Присл. до сердитий 2), 3). || у знач. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сердито — Гнівно, злісно, люто  Словник чужослів Павло Штепа
4. сердито — СЕРДИ́ТО. Присл. до серди́тий 2, 3. Увійшов Сафат і сам почав говорити. Був сердитий та й говорив сердито (Л. Мартович); Квочка з курчатами кублилась на грядках і, сколошкана, сердито квоктала та стовбурчила пір'я (М.  Словник української мови у 20 томах
5. сердито — СЕРДИ́ТО. Присл. до серди́тий 2, 3. Увійшов Сафат і сам почав говорити. Був сердитий та й говорив сердито (Март., Тв., 1954, 133); Квочка з курчатами кублилась на грядках і, сколошкана, сердито квоктала та стовбурчила пір’я (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
6. сердито — Сердито нар. Сердито. А тобі навіщо? одказав дід трохи сердито. Левиц. І. 99. Стало їм і соромно, і сердито на гаспидську дівку за таку одповідь. Грин. II. 275.  Словник української мови Грінченка