Значення в інших словниках
-
силач —
(про людину з великою фізичною силою) богатир, геркулес, (спортивної будови) атлет.
Словник синонімів Полюги
-
силач —
сила́ч іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
силач —
див. сильний
Словник синонімів Вусика
-
силач —
[сиелач] -ача, ор. -ачем, м. (на) -ачев'і/ -ачу, мн. -ач'і, -ач'іў
Орфоепічний словник української мови
-
силач —
-а, ч. Людина великої фізичної сили.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
силач —
СИЛА́Ч, а́, ч. Людина великої фізичної сили. Не б'ється [Турн], бач, а мов жартує, Бо був вертлявий і силач (І. Котляревський); [Стась:] А як ви гадаєте, багато знайдеться силачів, щоб оту вірьовку порвали? (С.
Словник української мови у 20 томах
-
силач —
ЗДОРОВА́НЬ розм. (здорова, сильна, міцна людина, перев. високого зросту), ЗДОРОВ'Я́К розм., ЗДОРОВ'Я́ГА розм., ЗДОРОВИ́ЛО розм., ЗДОРОВКО́ розм. рідше, КРЕ́М'ЯЗЕНЬ розм., КРЕ́МЕЗ розм. рідше; ВЕРСТА́, ВЕРСТВА́ (дуже висока людина).
Словник синонімів української мови
-
силач —
Сила́ч, -ча́, -че́ві; -лачі́, -чі́в
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
силач —
СИЛА́Ч, а́, ч. Людина великої фізичної сили. Не б’ється [Турн], бач, а мов жартує, Бо був вертлявий і силач (Котл., І, 1952, 255); [Стась:] А як ви гадаєте, багато знайдеться силачів, щоб оту вірьовку порвали? (Вас.
Словник української мови в 11 томах