силач —
СИЛА́Ч, а́, ч. Людина великої фізичної сили. Не б'ється [Турн], бач, а мов жартує, Бо був вертлявий і силач (І. Котляревський); [Стась:] А як ви гадаєте, багато знайдеться силачів, щоб оту вірьовку порвали? (С.
Словник української мови у 20 томах
силач —
ЗДОРОВА́НЬ розм. (здорова, сильна, міцна людина, перев. високого зросту), ЗДОРОВ'Я́К розм., ЗДОРОВ'Я́ГА розм., ЗДОРОВИ́ЛО розм., ЗДОРОВКО́ розм. рідше, КРЕ́М'ЯЗЕНЬ розм., КРЕ́МЕЗ розм. рідше; ВЕРСТА́, ВЕРСТВА́ (дуже висока людина).
Словник синонімів української мови
силач —
СИЛА́Ч, а́, ч. Людина великої фізичної сили. Не б’ється [Турн], бач, а мов жартує, Бо був вертлявий і силач (Котл., І, 1952, 255); [Стась:] А як ви гадаєте, багато знайдеться силачів, щоб оту вірьовку порвали? (Вас.
Словник української мови в 11 томах