скаут —
ска́ут іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
скаут —
-а, ч. У деяких країнах – член дитячої або юнацької організації військово-спортивного характеру.
Великий тлумачний словник сучасної мови
скаут —
СКА́УТ, а, ч. Член дитячої або юнацької організації військово-спортивного характеру.
Словник української мови у 20 томах
скаут —
ска́ут див. бойскаут, герлскаут.
Словник іншомовних слів Мельничука
скаут —
СКА́УТ, а, ч. У буржуазних країнах — член дитячої або юнацької організації військово-політитчного характеру.
Словник української мови в 11 томах