скаут

ска́ут

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. скаут — -а, ч. У деяких країнах – член дитячої або юнацької організації військово-спортивного характеру.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. скаут — Пластун, (вона) пластунка  Словник чужослів Павло Штепа
3. скаут — СКА́УТ, а, ч. Член дитячої або юнацької організації військово-спортивного характеру.  Словник української мови у 20 томах
4. скаут — ска́ут див. бойскаут, герлскаут.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. скаут — СКА́УТ, а, ч. У буржуазних країнах — член дитячої або юнацької організації військово-політитчного характеру.  Словник української мови в 11 томах