1. Орфографічний словник української мови

скаут

ска́ут

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скаут — -а, ч. У деяких країнах – член дитячої або юнацької організації військово-спортивного характеру. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. скаут — Пластун, (вона) пластунка Словник чужослів Павло Штепа
  3. скаут — СКА́УТ, а, ч. Член дитячої або юнацької організації військово-спортивного характеру. Словник української мови у 20 томах
  4. скаут — ска́ут див. бойскаут, герлскаут. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. скаут — СКА́УТ, а, ч. У буржуазних країнах — член дитячої або юнацької організації військово-політитчного характеру. Словник української мови в 11 томах