скаут
ска́ут
-а, ч.
У деяких країнах – член дитячої або юнацької організації військово-спортивного характеру.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скаут — ска́ут іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- скаут — Пластун, (вона) пластунка Словник чужослів Павло Штепа
- скаут — СКА́УТ, а, ч. Член дитячої або юнацької організації військово-спортивного характеру. Словник української мови у 20 томах
- скаут — ска́ут див. бойскаут, герлскаут. Словник іншомовних слів Мельничука
- скаут — СКА́УТ, а, ч. У буржуазних країнах — член дитячої або юнацької організації військово-політитчного характеру. Словник української мови в 11 томах