скопище —
ско́пище іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
скопище —
див. ватага; тіснота
Словник синонімів Вусика
скопище —
-а, с. Велика кількість тварин, людей і т. ін., що перебувають або зібралися в одному місці; скупчення. || Велика кількість чого-небудь, нагромадженого в одному місці.
Великий тлумачний словник сучасної мови
скопище —
СКО́ПИЩЕ, а, с. Велика кількість тварин, людей і т. ін., що перебувають або зібралися в одному місці; скупчення. Беруть [мисливці] кілька човнів і поволеньки під'їжджають до .. скопища птахів (О.
Словник української мови у 20 томах
скопище —
СКУ́ПЧЕННЯ (велика кількість зібраних, зосереджених в одному місці людей, тварин, предметів і т. ін.), ТИ́СНЯВА, СТО́ВПИЩЕ, СТОВПИСЬКО, СКО́ПИЩЕ підсил., СКОП підсил. розм., СОНМ підсил. книжн., СО́НМИЩЕ підсил. книжн.
Словник синонімів української мови
скопище —
СКО́ПИЩЕ, а, с. Велика кількість тварин, людей і т. ін., що перебувають або зібралися в одному місці; скупчення. Беруть [мисливці] кілька човнів і поволеньки під’їжджають до.. скопища птахів. Птахи пливуть далі, а мисливці за нами (Коп., Як вони..
Словник української мови в 11 томах
скопище —
Скопище, -ща с. Мѣсто, гдѣ стояли копны или стоги. (Залюб.).
Словник української мови Грінченка