Значення в інших словниках
-
скотар —
скота́р іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
скотар —
див. ПАСТУХ.
Словник синонімів Караванського
-
скотар —
див. пастух
Словник синонімів Вусика
-
скотар —
-я, ч. 1》 перев. мн. Ті, що займаються розведенням скоту. 2》 Робітник, що доглядає, вирощує скот.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
скотар —
СКОТА́Р, я́, ч. 1. перев. мн. Ті, що займаються розведенням скоту. Скотарі мали собі од вітру .. халабуди, .. вони кошами прозивались; їх ставили на колеса, щоб легше було перевозить на друге місце (О.
Словник української мови у 20 томах
-
скотар —
Скота́р, -ря́, -ре́ві; -тарі́, -рі́в
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
скотар —
СКОТА́Р, я́, ч. 1. перев. мн. Ті, що займаються розведенням скоту. Скотарі мали собі од вітру.. халабуди,.. вони кошами прозивались; їх ставили на колеса, щоб легше було перевозить на друге місце (Стор.
Словник української мови в 11 томах