смішинка

Сміховинка, сміховина, сміхотинка, сміхотня, сміховисько

Значення в інших словниках

1. смішинка — сміши́нка іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. смішинка — -и, ж., розм. 1》 Насмішкуватий, веселий, радісний вираз (очей тощо). 2》 Те саме, що смішок 1). З смішинкою — злегка усміхаючись.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. смішинка — СМІШИ́НКА, и, ж., розм. 1. Те саме, що сміхоти́нка. Смішинка в очах; Смішинка в голосі. 2. Те саме, що смішо́к 1. Тиміш Прудивус посміхнувся, але смішинку пригасив, бо за мить мала початись дія [вистава] (О. Ільченко); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
4. смішинка — СМІШИ́НКА, и, ж., розм. 1. Насмішкуватий, веселий, радісний вираз (очей тощо). Юрко замислено покусував верхню губу.. Ярослав шукав у його очах знайомих смішинок і не знаходив (Мушк., День.., 1967, 93). 2. Те саме, що смішо́к...  Словник української мови в 11 томах