Значення в інших словниках
-
собакар —
собака́р іменник чоловічого роду, істота рідко
Орфографічний словник української мови
-
собакар —
-я, ч., заст. Наглядач за мисливськими собаками; псар.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
собакар —
СОБАКА́Р, я́, ч., заст. Наглядач за мисливськими собаками; псар. Що тих собакарів, хто його зна, скільки було (Сл. Б. Грінченка).
Словник української мови у 20 томах
-
собакар —
Собака́р, -ря́, -ре́ві; -карі́, -рі́в
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
собакар —
СОБАКА́Р, я́, ч., заст. Наглядач за мисливськими собаками; псар. Що тих собакарів, хто його зна, скільки було (Сл. Гр.).
Словник української мови в 11 томах