Значення в інших словниках
-
солтис —
Со́лтис: — у Західній Україні (до 1939 р.) та в Польщі (до 1950 р.) сільський староста [47]
Словник з творів Івана Франка
-
солтис —
со́лтис іменник чоловічого роду, істота у Польщі та в Західній Україні — сільський староста іст.
Орфографічний словник української мови
-
солтис —
-а, ч., іст. 1》 У Західній Україні (до 1939 р.) та в Польщі (до 1950 р.) – сільський староста. 2》 Підприємливий селянин.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
солтис —
СО́ЛТИС, а, ч., іст. У Західній Україні (до 1939 р.) та в Польщі (до 1950 р.) – сільський староста. Гасали від села до хутора солтиси і поліцаї, конфіскували за борги останню ряднину, виводили з двору оплакану гіркими слізьми худобину (М.
Словник української мови у 20 томах
-
солтис —
Сільський староста, голова сільського самоврядування, призначений землевласником
Словник застарілих та маловживаних слів
-
солтис —
СТА́РОСТА іст. (керівник місцевого міського чи сільського управління або самоврядування), ГОЛОВА́, ВІЙТ, СО́ЛТИС зах. (сільський).
Словник синонімів української мови
-
солтис —
СО́ЛТИС, а, ч., іст. У Західній Україні (до 1939 р.) та в Польщі (до 1950 р.) — сільський староста. Гасали від села до хутора солтиси і поліцаї, конфіскували за борги останню ряднину, виводили з двору оплакану гіркими слізьми худобину (М. Ол., Чуєш..
Словник української мови в 11 томах