Значення в інших словниках
-
софіст —
софі́ст іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
софіст —
-а, ч. 1》 Представник давньогрецьких філософів 5-4 ст. до н. е., в центрі уваги яких було мистецтво красномовства та питання етики, політики, теорії пізнання. 2》 Той, хто використовує софізми для доведення явно неправильних думок, тверджень.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
софіст —
СОФІ́СТ, а, ч. 1. Представник давньогрецьких філософів V–IV ст. до н. е., в центрі уваги яких було мистецтво красномовства та прагматичні концепти поведінки людини.
Словник української мови у 20 томах
-
софіст —
софі́ст (грец. σοφιστής) 1. В Стародавній Греції розумна, винахідлива людина; платний вчитель мудрості й красномовства. 2. Людина, що вдається до софістики.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
софіст —
Софі́ст, -та; -фі́сти, -тів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
софіст —
СОФІ́СТ, а, ч. 1. Представник давньогрецьких філософів V-IV ст. до н. е., в центрі уваги яких було мистецтво красномовства та питання етики, політики, теорії пізнання. 2. Той, хто використовує софізми для доведення явно неправильних думок, тверджень.
Словник української мови в 11 томах