софіст
СОФІ́СТ, а, ч.
1. Представник давньогрецьких філософів V–IV ст. до н. е., в центрі уваги яких було мистецтво красномовства та прагматичні концепти поведінки людини.
Майстрами навмисне неправильних міркувань, розрахованих на те, щоб ввести в оману свого співбесідника були, наприклад старогрецькі софісти (з наук. літ.).
2. Той, хто використовує софізми для доведення явно неправильних думок, тверджень.
Він [В. І. Ленін] тепер обізвав П'ятакова софістом, фразером, неймовірним плутаником (Ю. Смолич).
Словник української мови (СУМ-20)