софіст

Значення в інших словниках

1. софіст — софі́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. софіст — -а, ч. 1》 Представник давньогрецьких філософів 5-4 ст. до н. е., в центрі уваги яких було мистецтво красномовства та питання етики, політики, теорії пізнання. 2》 Той, хто використовує софізми для доведення явно неправильних думок, тверджень. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. софіст — СОФІ́СТ, а, ч. 1. Представник давньогрецьких філософів V–IV ст. до н. е., в центрі уваги яких було мистецтво красномовства та прагматичні концепти поведінки людини. Словник української мови у 20 томах
4. софіст — софі́ст (грец. σοφιστής) 1. В Стародавній Греції розумна, винахідлива людина; платний вчитель мудрості й красномовства. 2. Людина, що вдається до софістики. Словник іншомовних слів Мельничука
5. софіст — Софі́ст, -та; -фі́сти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. софіст — СОФІ́СТ, а, ч. 1. Представник давньогрецьких філософів V-IV ст. до н. е., в центрі уваги яких було мистецтво красномовства та питання етики, політики, теорії пізнання. 2. Той, хто використовує софізми для доведення явно неправильних думок, тверджень. Словник української мови в 11 томах