сперва —
рідко сперву, присл., розм. Те саме, що спершу.
Великий тлумачний словник сучасної мови
сперва —
СПЕРВА́, рідко СПЕ́РВУ, присл., розм. Те саме, що спе́ршу. Все військо сумно мурмотало, Сперва тихенько, послі [потім] в глас Гукнули разом: “Все пропало!” (І. Котляревський); – Нехай сперва очуняє хлопець, а там батько повернеться (П. Панч); Усе пішло..
Словник української мови у 20 томах
сперва —
Спе́рва, спе́рву. присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
сперва —
СПЕРВА́, рідко СПЕ́РВУ, присл., розм. Те саме, що спе́ршу. Все військо сумно мурмотало, Сперва тихенько, послі [потім] в глас Гукнули разом: «Все пропало!» (Котл.
Словник української мови в 11 томах
сперва —
Сперва, сперву нар. Сначала. Сперва твоє будем їсти, а тоді моє. Рудч. Ск. II. 156.
Словник української мови Грінченка