сперва

спе́рва

рідко сперву, присл., розм.

Те саме, що спершу.

Значення в інших словниках

1. сперва — Спершу, перше, перш, поперед, уперед, спочатку, напочатку  Словник чужослів Павло Штепа
2. сперва — СПЕРВА́, рідко СПЕ́РВУ, присл., розм. Те саме, що спе́ршу. Все військо сумно мурмотало, Сперва тихенько, послі [потім] в глас Гукнули разом: “Все пропало!” (І. Котляревський); – Нехай сперва очуняє хлопець, а там батько повернеться (П. Панч); Усе пішло..  Словник української мови у 20 томах
3. сперва — Спе́рва, спе́рву. присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. сперва — СПЕРВА́, рідко СПЕ́РВУ, присл., розм. Те саме, що спе́ршу. Все військо сумно мурмотало, Сперва тихенько, послі [потім] в глас Гукнули разом: «Все пропало!» (Котл.  Словник української мови в 11 томах
5. сперва — Сперва, сперву нар. Сначала. Сперва твоє будем їсти, а тоді моє. Рудч. Ск. II. 156.  Словник української мови Грінченка