спінений —
спі́нений дієприкметник
Орфографічний словник української мови
спінений —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до спінити. || у знач. прикм. Спінений кінь — кінь, покритий піною, потом. Спінені матеріали — матеріали, виготовлені спінюванням спеціальної рідкої маси.
Великий тлумачний словник сучасної мови
спінений —
СПІ́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до спі́нити. Дуже сухе волосся добре мити спіненими у воді яєчними жовтками (з наук.-попул. літ.); // у знач. прикм. Стежка залита була каламутною, спіненою водою (І.
Словник української мови у 20 томах
спінений —
СПІ́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до спі́нити. Дуже сухе волосся добре мити спіненими у воді яєчними жовтками (Наука.., 3, 1967, 29); // У знач. прикм. Стежка залита була каламутною, спіненою водою (Фр.
Словник української мови в 11 томах