спінений
СПІ́НЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до спі́нити.
Дуже сухе волосся добре мити спіненими у воді яєчними жовтками (з наук.-попул. літ.);
// у знач. прикм.
Стежка залита була каламутною, спіненою водою (І. Франко);
Страшно дивитись тоді на тебе [річку], як кидаєшся потворою на береги, півгори .. вигризаєш, і валиш у спінене море, і з'їдаєш, і далі летиш (Г. Хоткевич);
Вася і Зоя, постоявши ще кілька хвилин і подивившись на білий спінений слід, залишений теплоходом, і собі рушили з пристані (М. Трублаїні).
Словник української мови (СУМ-20)