старання —
[старан':а] -н':а, р. мн. -ан'
Орфоепічний словник української мови
старання —
СТАРА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. стара́тися. Перші трудові гроші. Односельчани принесли: “От тобі, Павлику, за пастухове старання” (з газ.); Ми з великим старанням і любов'ю виконали перше, і друге, і третє замовлення (І. Микитенко). 2. перев. мн.
Словник української мови у 20 томах
старання —
-я, с. 1》 Дія за знач. старатися. 2》 перев. мн. Зусилля, спрямовані на досягнення, виконання чого-небудь. || чиїми, тільки в оруд. в. Завдяки чиїмсь зусиллям, чиємусь клопотанню, піклуванню тощо.
Великий тлумачний словник сучасної мови
старання —
НАМАГА́ННЯ (прагнення, дії тощо, спрямовані на виконання, здійснення чого-небудь), СТАРА́ННЯ перев. мн., ЗУСИ́ЛЛЯ перев. мн., підсил.; ПОТУ́ГИ мн., СИЛКУВА́ННЯ (уперте, наполегливе, але звичайно даремне, марне намагання).
Словник синонімів української мови
старання —
Стара́ння, -ння, -нню, в -нні
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
старання —
СТАРА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. стара́тися. Перші трудові гроші. Односельчани принесли: «От тобі, Павлику, за пастухове старання» (Рад. Укр., 13.VIII 1962, 3); Ми з великим старанням і любов’ю виконали перше, і друге, і третє замовлення (Мик.
Словник української мови в 11 томах
старання —
Стара́ння, -ня с. Стараніе, попеченіе, забота. Видно, то мої братіки сюда з тяжкої неволі утікали, об мені велике старанне мали. ЗОЮР. І. 35.
Словник української мови Грінченка