сугубо —
правильніше: суто
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
сугубо —
сугу́бо прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
сугубо —
СУГУ́БО, книжн., заст. Присл. до сугу́бий. Дорошенко, сугубо цивільна людина, погано розбирався у чинах і рангах, але по мундиру побачив, що чин і ранг не малий (О.
Словник української мови у 20 томах
сугубо —
Двоїсто, подвійно
Словник застарілих та маловживаних слів
сугубо —
СУГУ́БО. Присл. до сугу́бий. Я поставив собі за мету [у фільмі «Арсенал»] показати класову боротьбу на Україні в період громадянської війни.. Завдання було, таким чином, сугубо політичним, партійним (Довж., І, 1958, 22).
Словник української мови в 11 томах