Значення в інших словниках
-
судачити —
суда́чити дієслово недоконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
-
судачити —
СУДА́ЧИТИ, чу, чиш, недок., розм. Детально обговорювати яку-небудь, перев. незначну, подію; пересуджувати. Довгенько ще вони стояли, судачили, рахували, поки не перевели розмову на врожаї, на посіви та на другі хазяйські турботи (Панас Мирний)...
Словник української мови у 20 томах
-
судачити —
ПЕРЕСУ́ДЖУВАТИ кого, що (детально, часто недоброзичливо обговорювати чиїсь вчинки, поведінку тощо), СУДИ́ТИ розм., СУДА́ЧИТИ про кого-що і без додатка, розм. рідше, СУДИ́ТИ-ГУ́ДИТИ фольк., СЛЕБЕЗУВА́ТИ (СЛЕБІЗУВА́ТИ) про кого-що, розм.
Словник синонімів української мови
-
судачити —
СУДА́ЧИТИ, чу, чиш, недок., розм. Детально обговорювати яку-небудь, перев. незначну, подію; пересуджувати. Довгенько ще вони стояли, судачили, рахували, поки не перевели розмову на врожаї, на посіви та на другі хазяйські турботи (Мирний, І, 1949, 414)...
Словник української мови в 11 томах