судачити
ПЕРЕСУ́ДЖУВАТИ кого, що (детально, часто недоброзичливо обговорювати чиїсь вчинки, поведінку тощо), СУДИ́ТИ розм., СУДА́ЧИТИ про кого-що і без додатка, розм. рідше, СУДИ́ТИ-ГУ́ДИТИ фольк., СЛЕБЕЗУВА́ТИ (СЛЕБІЗУВА́ТИ) про кого-що, розм. Ще довгенько дзигорили матушки, пересуджуючи сусід (І. НечуйЛевицький); Вона якось ходила навіть на ярмарок, а потому судили Маланку на селі: певно баба має гроші (М. Коцюбинський); (Настя:) Як же його мовчать, коли тебе так судять-гудять за твою хліб-сіль (І. Карпенко-Карий); По городу пішла поголоска. Люди слебезували про їх довгі гулянки (Панас Мирний).
Словник синонімів української мови