супитися

Мурмоситися, вимурмоситися, зімурмоситися, намурмоситися, помурмоситися, хмарнішати, захмарнішати, похмарнішувати, похмарнішати, схмарнішувати, схмарнішати, посхмарнішувати, хнюпитися, зіхнюпуватися, зіхнюпатися, позіхнюпуватися, нахнюпуватися, нахнюпатися, понахнюпуватися, похнюпуватися, похнюпатися, див. печалитися, скорбіти

Значення в інших словниках

1. супитися — су́питися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. супитися — Насуплюватися; (на кого) П. ображатися; (- брови) стягатися, зсуватися; (- небо) хмаритися.  Словник синонімів Караванського
3. супитися — див. сердитися; хмуритися  Словник синонімів Вусика
4. супитися — -плюся, -пишся; мн. супляться; недок. 1》 Зсуваючи брови, морщачи обличчя, чоло, набирати похмурого вигляду; насуплюватися. || Виявляти невдоволення ким-, чим-небудь, ображатися на когось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. супитися — СУ́ПИТИСЯ, плюся, пишся; мн. су́пляться; недок. 1. Зсуваючи брови, морщачи обличчя, чоло, набирати похмурого вигляду; насуплюватися. Стара супиться та все бурчить (Марко Вовчок); Олекса підступив до батька ближче, насупився.  Словник української мови у 20 томах
6. супитися — НАХМУ́РИТИСЯ (стати похмурим, незадоволеним, сердитим), ПОХМУ́РИТИСЯ, НАСУ́ПИТИСЯ, СПОХМУРНІ́ТИ, ПОХМУРНІ́ТИ, ПОСУ́ПИТИСЯ, СХМУРНІ́ТИ рідше, НАСУ́МРИТИСЯ (НАСУ́РМИТИСЯ) розм., ПОТЕМНІ́ТИ підсил., НАСУРМА́ЧИТИСЯ підсил. розм., НАХМА́РИТИСЯ підсил. поет.  Словник синонімів української мови
7. супитися — СУ́ПИТИСЯ, плюся, пишся; мн. су́пляться; недок. 1. Зсуваючи брови, морщачи обличчя, чоло, набирати похмурого вигляду; насуплюватися. Стара супиться та все бурчить (Вовчок, І, 1955, 113); Олекса підступив до батька ближче, насупився.  Словник української мови в 11 томах
8. супитися — Супитися, -плюся, -пишся гл. Хмуриться. Омелько пє та супиться, аж зморшки понабігали йому на лобі. Левиц. Пов. 347. А стара супиться та бурчить. МР. (О. 1862. III. 45).  Словник української мови Грінченка