супитися —
СУ́ПИТИСЯ, плюся, пишся; мн. су́пляться; недок. 1. Зсуваючи брови, морщачи обличчя, чоло, набирати похмурого вигляду; насуплюватися. Стара супиться та все бурчить (Марко Вовчок); Олекса підступив до батька ближче, насупився.
Словник української мови у 20 томах
супитися —
СУ́ПИТИСЯ, плюся, пишся; мн. су́пляться; недок. 1. Зсуваючи брови, морщачи обличчя, чоло, набирати похмурого вигляду; насуплюватися. Стара супиться та все бурчить (Вовчок, І, 1955, 113); Олекса підступив до батька ближче, насупився.
Словник української мови в 11 томах
супитися —
Супитися, -плюся, -пишся гл. Хмуриться. Омелько пє та супиться, аж зморшки понабігали йому на лобі. Левиц. Пов. 347. А стара супиться та бурчить. МР. (О. 1862. III. 45).
Словник української мови Грінченка