титулярний —
титуля́рний прикметник
Орфографічний словник української мови
титулярний —
ТИТУЛЯ́РНИЙ, а, е: Титуля́рний ра́дник див. ра́дник.
Словник української мови у 20 томах
титулярний —
Титулярний радник — у дореволюційній Росії – цивільний чин (9 класу), який надавав право на особисте (неспадкове) дворянство.
Великий тлумачний словник сучасної мови
титулярний —
Титуля́рний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
титулярний —
ТИТУЛЯ́РНИЙ: Титуля́рний ра́дник — у дореволюційній Росії — цивільний чин (9 класу), який надавав право на особисте (неспадкове) дворянство. Одинадцяти років він дістав чин титулярного радника (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 49).
Словник української мови в 11 томах