тихомирити —
тихоми́рити дієслово недоконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
тихомирити —
див. підкорювати
Словник синонімів Вусика
тихомирити —
ТИХОМИ́РИТИ, рю, риш, недок., кого, що, розм. Заспокоювати, угамовувати кого-, що-небудь. Андрієві страх прикро було слухати сю сварку. Він почав тихомирити діда (І.
Словник української мови у 20 томах
тихомирити —
-рю, -риш, недок., перех., розм. Заспокоювати, угамовувати кого-, що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
тихомирити —
ТИХОМИ́РИТИ, рю, риш, недок., перех., розм. Заспокоювати, угамовувати кого-, що-небудь. Андрієві страх прикро було слухати сю сварку. Він почав тихомирити діда (Фр.
Словник української мови в 11 томах
тихомирити —
Тихомирити, -рю, -риш гл. Успокаивать, усмирять. Вх. Зн. 70.
Словник української мови Грінченка