торжествувати —
торжествува́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
торжествувати —
[торжеиствуватие] -уйу, -уйеиш
Орфоепічний словник української мови
торжествувати —
ТОРЖЕСТВУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. уроч. Здобувати перемогу, брати гору над ким-, чим-небудь. Данилова мати поспішала до Галича, їй хотілося скоріше побачити, як Данило торжествує над ворогами (А.
Словник української мови у 20 томах
торжествувати —
-ую, -уєш, недок. 1》 уроч. Здобувати перемогу, брати гору над ким-, чим-небудь. 2》 Радіти з приводу своєї перемоги над ким-небудь, успіху в чому-небудь. Торжествувати перемогу.
Великий тлумачний словник сучасної мови
торжествувати —
РАДІ́ТИ (відчувати радість від чогось), РА́ДУВАТИСЯ, УТІША́ТИСЯ (ВТІША́ТИСЯ), ТІ́ШИТИСЯ, ПОТІША́ТИСЯ (маючи приємність, утіху від чогось); ТОРЖЕСТВУВА́ТИ (з приводу перемоги над кимсь, успіху в чомусь); ТРІУМФУВА́ТИ (з приводу якогось успіху). — Док.
Словник синонімів української мови
торжествувати —
ТОРЖЕСТВУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. уроч. Здобувати перемогу, брати гору над ким-, чим-небудь. Данилова мати поспішала до Галича, їй хотілося скоріше побачити, як Данило торжествує над ворогами (Хижняк...
Словник української мови в 11 томах