торжествувати

торжествува́ти

-ую, -уєш, недок.

1》 уроч. Здобувати перемогу, брати гору над ким-, чим-небудь.

2》 Радіти з приводу своєї перемоги над ким-небудь, успіху в чому-небудь. Торжествувати перемогу.

Значення в інших словниках

1. торжествувати — торжествува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. торжествувати — [торжеиствуватие] -уйу, -уйеиш  Орфоепічний словник української мови
3. торжествувати — див. ликувати, тріюмфувати  Словник чужослів Павло Штепа
4. торжествувати — ТОРЖЕСТВУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. уроч. Здобувати перемогу, брати гору над ким-, чим-небудь. Данилова мати поспішала до Галича, їй хотілося скоріше побачити, як Данило торжествує над ворогами (А.  Словник української мови у 20 томах
5. торжествувати — РАДІ́ТИ (відчувати радість від чогось), РА́ДУВАТИСЯ, УТІША́ТИСЯ (ВТІША́ТИСЯ), ТІ́ШИТИСЯ, ПОТІША́ТИСЯ (маючи приємність, утіху від чогось); ТОРЖЕСТВУВА́ТИ (з приводу перемоги над кимсь, успіху в чомусь); ТРІУМФУВА́ТИ (з приводу якогось успіху). — Док.  Словник синонімів української мови
6. торжествувати — ТОРЖЕСТВУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. уроч. Здобувати перемогу, брати гору над ким-, чим-небудь. Данилова мати поспішала до Галича, їй хотілося скоріше побачити, як Данило торжествує над ворогами (Хижняк...  Словник української мови в 11 томах