Значення в інших словниках
-
традиція —
тради́ція іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
традиція —
Узвичаєння, узвичаєність, неписаний закон, звичай; ПОБ. звичка, друга натура; (традиційне правило) умовність, формальність, форма.
Словник синонімів Караванського
-
традиція —
(від лат. traditio — передача) традиційна передача від одного покоління до іншого форм діяльності та спілкування, а також супутніх їм звичаїв, правил, уявлень, цінностей
Словник іншомовних соціокультурних термінів
-
традиція —
У своєму буквальному смислі слово «традиція» охоплює все те в нашій культурі, що було успадковано і передано нам з минулого. У цьому всеосяжному смислі тільки нетрадиційна для культури річ є явно новою чи вочевидь недовговічною...
Енциклопедія політичної думки
-
традиція —
тради́ція (лат. traditio – передача) 1. Форма передачі соціального досвіду; ідеї, звичаї, норми, що передаються з покоління в покоління. 2. Звичайна норма, манера чого-небудь.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
традиція —
ТРАДИ́ЦІЯ, ї, ж. 1. Досвід, звичаї, погляди, смаки, норми поведінки і т. ін., що склалися історично й передаються з покоління в покоління.
Словник української мови у 20 томах
-
традиція —
-ї, ж. 1》 Досвід, звичаї, погляди, смаки, норми поведінки і т. ін., що склалися історично й передаються з покоління в покоління. || Передача досвіду, звичаїв, культурних надбань із покоління в покоління. 2》 перев. мн., чого.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
традиція —
Передача від одного покоління до ін. того, що є суттю культури (звичаї, погляди, вірування, способи мислення і виховання, суспільні норми) і що визнається певною сукупністю людей суспільно важливим для її сучасного і майбутнього.
Універсальний словник-енциклопедія
-
традиція —
ТРАДИЦІЯ — поняття, що визначає різноманітні форми впливу минулого на сучасне й майбутнє. Вирізняють, зокрема, соціокультурні форми традиції — звичай, стереотип, ритуал, обряд, які притаманні суспільним стосункам від часів виникнення суспільства.
Філософський енциклопедичний словник
-
традиція —
ЗВИ́ЧАЙ (загальноприйнятий порядок, правила, які здавна існують у житті, побуті якогось народу, колективу, сім'ї і т. ін. і передаються наступним поколінням), ТРАДИ́ЦІЯ, ЗАВО́Д (ЗАВІ́Д) розм., НО́РОВ розм., ПОВЕДЕ́НЦІЯ розм., ЗАВЕДЕ́НЦІЯ жарт.
Словник синонімів української мови
-
традиція —
Тради́ція, -ції, -цією; -ди́ції, -ди́цій
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
традиція —
ТРАДИ́ЦІЯ, ї, ж. 1. Досвід, звичаї, погляди, смаки, норми поведінки і т. ін., що склалися історично й передаються з покоління в покоління.
Словник української мови в 11 томах
-
традиція —
рос. традиция історично складені, що передаються від покоління до покоління усталені морально-етичні звичаї, обряди, суспільні настанови, ідеї, цінності, норми поведінки; елементи соціально-культурного наслідування...
Eкономічна енциклопедія
-
традиція —
(лат. — оповідання) Використання історичного досвіду в архітектурі і образотворчому мистецтві сучасниками і наступними поколіннями.
Архітектура і монументальне мистецтво