тріскачка —
трі́скачка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
тріскачка —
(англ. ratchet, rattle) — ударний музичний інструмент невизначеної висоти звуків з родини ідіофонів, дерев’яне коліщатко іззубцями на металевому стержні з ручкою, яке розміщене у дерев’яній коробочці з дерев’яною або металевою пластинкою.
Словник-довідник музичних термінів
тріскачка —
ТРІ́СКАЧКА, и, ж. 1. Знаряддя, прилад, за допомогою якого утворюється тріск, стукіт, шум. Проти зайців ми розвішували в садку паперові прапорці, млинки, тріскачки... (О.
Словник української мови у 20 томах
тріскачка —
-и, ж. 1》 Знаряддя, прилад, за допомогою якого утворюється тріск, стукіт, шум. || Ударний музичний інструмент різноманітних конструкцій. 2》 тех. Пристрій для свердління отворів у важкодоступних місцях або отворів із великим діаметром. 3》 Машина для очищення насіння льону.
Великий тлумачний словник сучасної мови
тріскачка —
ТРІ́СКАЧКА (знаряддя для утворення тріску, шуму), ТОРО́ХКАЛО розм., ТРЯ́СКАЛО розм., ТРА́СКАЛО діал.; ДЕРЕНЧА́ЛО розм. (іграшка). Особливу увагу приділяли хлопці тріскачкам, домагаючись, щоб вони торохтіли, як справжні кулемети (І.
Словник синонімів української мови
тріскачка —
ТРІ́СКАЧКА, и, ж. 1. Знаряддя, прилад, за допомогою якого утворюється тріск, стукіт, шум. Проти зайців ми розвішували в садку паперові прапорці, млинки, тріскачки… (Донч.
Словник української мови в 11 томах