Значення в інших словниках
-
тузлук —
тузлу́к іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
тузлук —
ТУЗЛУ́К, у́, ч. 1. Розчин кухонної солі для соління риби, м'яса, ікри і т. ін.; ропа; // Солона юшка як приправа для деяких страв.
Словник української мови у 20 томах
-
тузлук —
-у, ч. 1》 Розчин кухонної солі для соління риби, м'яса, ікри і т. ін.; ропа. || Солона юшка як приправа для деяких страв. 2》 розм., заст. Луг для зоління білизни.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
тузлук —
I. ЛУГ розм. (водний настій попелу, який уживається для прання, миття тощо), ВІДМО́КА діал., МИ́ТЕЛЬ діал., ТУЗЛУ́К розм. заст. (для зоління білизни). Зігріла (мати) окропу, щоб змити мені голову, внесла шаплик і наказала скидати все і лізти в луг (М.
Словник синонімів української мови
-
тузлук —
ТУЗЛУ́К, у́, ч. 1. Розчин кухонної солі для соління риби, м’яса, ікри і т. ін.; ропа; // Солона юшка як приправа для деяких страв.
Словник української мови в 11 томах
-
тузлук —
Тузлук, -ка м. 1) Щелокъ для бученія бѣлья. Положи сорочку в тузлук. Лебед. у. 2) Разсолъ, въ которомъ солятъ рыбу. Черном.
Словник української мови Грінченка