тузлук

тузлу́к

-у, ч.

1》 Розчин кухонної солі для соління риби, м'яса, ікри і т. ін.; ропа.

|| Солона юшка як приправа для деяких страв.

2》 розм., заст. Луг для зоління білизни.

Значення в інших словниках

1. тузлук — тузлу́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. тузлук — Ропа, (хемічн.) луг  Словник чужослів Павло Штепа
3. тузлук — ТУЗЛУ́К, у́, ч. 1. Розчин кухонної солі для соління риби, м'яса, ікри і т. ін.; ропа; // Солона юшка як приправа для деяких страв.  Словник української мови у 20 томах
4. тузлук — I. ЛУГ розм. (водний настій попелу, який уживається для прання, миття тощо), ВІДМО́КА діал., МИ́ТЕЛЬ діал., ТУЗЛУ́К розм. заст. (для зоління білизни). Зігріла (мати) окропу, щоб змити мені голову, внесла шаплик і наказала скидати все і лізти в луг (М.  Словник синонімів української мови
5. тузлук — ТУЗЛУ́К, у́, ч. 1. Розчин кухонної солі для соління риби, м’яса, ікри і т. ін.; ропа; // Солона юшка як приправа для деяких страв.  Словник української мови в 11 томах
6. тузлук — Тузлук, -ка м. 1) Щелокъ для бученія бѣлья. Положи сорочку в тузлук. Лебед. у. 2) Разсолъ, въ которомъ солятъ рыбу. Черном.  Словник української мови Грінченка