тухнути

1. гаснути, вигасати, вигаснути, повигасати, догасати, догаснути, подогасати, загасати, загаснути, позгасати, погасати, погаснути, пригасати, пригаснути, попригасати

2. гнити, загнивати, загнити, позагнивати, надгнивати, надігнити, понадгнивати, псуватися, зіпсовуватися, зіпсуватися, позіпсовуватися, попсовуватися, попсуватися

Значення в інших словниках

1. тухнути — ту́хнути 1 дієслово недоконаного виду гаснути ту́хнути 2 дієслово недоконаного виду псуватися розм.  Орфографічний словник української мови
2. тухнути — див. гаснути  Словник синонімів Вусика
3. тухнути — ТУ́ХНУТИ¹, не; мин. ч. тух, ла, ло і ту́хнув, нула, ло; недок. Переставати горіти, світитися; гаснути. Ось у його хаті потухло [світло] зовсім ..  Словник української мови у 20 томах
4. тухнути — Ну, -неш, недок. 1. П'яніти. Машка вже тухне: більше не наливати. 2. Сміятися без упину. Чого ти тухнеш?Що смішне почув?  Словник сучасного українського сленгу
5. тухнути — I -не; мин. ч. тух, -ла, -ло і тухнув, -нула, -ло; недок. Переставати горіти, світитися; гаснути. II -не; мин. ч. тух, -ла, -ло і тухнув, -нула, -нуло; недок., розм. Робитися тухлим, псуватися (про харчові продукти) або робитися затхлим, несвіжим (про воду і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. тухнути — ГА́СНУТИ (переставати горіти, світитися), ЗГАСА́ТИ (ІЗГАСА́ТИ), ЗАГАСА́ТИ, ПОГАСА́ТИ, УГАСА́ТИ (ВГАСА́ТИ), ДОГАСА́ТИ, ГАСИ́ТИСЯ, ЗАГА́ШУВАТИСЯ, ТУ́ХНУТИ, ПОТУХА́ТИ, СТУХА́ТИ, ЗАТУХА́ТИ, УТУХА́ТИ (ВТУХА́ТИ), ПРИГАСА́ТИ, ПРИТУХА́ТИ (поступово)...  Словник синонімів української мови
7. тухнути — ТУ́ХНУТИ¹, не; мин. ч. тух, ла, ло і ту́хнув, нула, ло; недок. Переставати горіти, світитися; гаснути. Ось у його хаті потухло [світло] зовсім..  Словник української мови в 11 томах
8. тухнути — Ту́хнути, -ну, -неш гл. Спадать, опадать (объ опухоли).  Словник української мови Грінченка