Словник української мови в 11 томах

тухнути

ТУ́ХНУТИ¹, не; мин. ч. тух, ла, ло і ту́хнув, нула, ло; недок. Переставати горіти, світитися; гаснути.

Ось у його хаті потухло [світло] зовсім.. Далі й по других вікнах стало тухнути (Мирний, І, 1954, 309);

Стоять ото [люди] юрбами, дивляться, як тухне чи розгоряється заграва (Головко, II, 1957, 226).

ТУ́ХНУТИ², не; мин. ч. тух, ла, ло і ту́хнув, нула, ло; недок., розм. Робитися тухлим, псуватися (про харчові продукти) або робитися затхлим, несвіжим (про воду і т. ін.).

Радить [батько] возити воду цистерною, а не отакими барильцями. — А ми навмисне такими барильцями, — відповідає той, що пив, молодий закіптюжений смаглій, і білкуваті очі його по-циганському грають лукаво. — Бо привезли б цистерною, та й на три дні, та й тухнутиме вода!.. (Гончар, Тронка, 1963, 185).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. тухнути — ту́хнути 1 дієслово недоконаного виду гаснути ту́хнути 2 дієслово недоконаного виду псуватися розм.  Орфографічний словник української мови
  2. тухнути — див. гаснути  Словник синонімів Вусика
  3. тухнути — 1. гаснути, вигасати, вигаснути, повигасати, догасати, догаснути, подогасати, загасати, загаснути, позгасати, погасати, погаснути, пригасати, пригаснути, попригасати...  Словник чужослів Павло Штепа
  4. тухнути — ТУ́ХНУТИ¹, не; мин. ч. тух, ла, ло і ту́хнув, нула, ло; недок. Переставати горіти, світитися; гаснути. Ось у його хаті потухло [світло] зовсім ..  Словник української мови у 20 томах
  5. тухнути — Ну, -неш, недок. 1. П'яніти. Машка вже тухне: більше не наливати. 2. Сміятися без упину. Чого ти тухнеш?Що смішне почув?  Словник сучасного українського сленгу
  6. тухнути — I -не; мин. ч. тух, -ла, -ло і тухнув, -нула, -ло; недок. Переставати горіти, світитися; гаснути. II -не; мин. ч. тух, -ла, -ло і тухнув, -нула, -нуло; недок., розм. Робитися тухлим, псуватися (про харчові продукти) або робитися затхлим, несвіжим (про воду і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. тухнути — ГА́СНУТИ (переставати горіти, світитися), ЗГАСА́ТИ (ІЗГАСА́ТИ), ЗАГАСА́ТИ, ПОГАСА́ТИ, УГАСА́ТИ (ВГАСА́ТИ), ДОГАСА́ТИ, ГАСИ́ТИСЯ, ЗАГА́ШУВАТИСЯ, ТУ́ХНУТИ, ПОТУХА́ТИ, СТУХА́ТИ, ЗАТУХА́ТИ, УТУХА́ТИ (ВТУХА́ТИ), ПРИГАСА́ТИ, ПРИТУХА́ТИ (поступово)...  Словник синонімів української мови
  8. тухнути — Ту́хнути, -ну, -неш гл. Спадать, опадать (объ опухоли).  Словник української мови Грінченка