удачливий —
уда́чливий прикметник
Орфографічний словник української мови
удачливий —
ТАЛАНОВИТИЙ, щасливий, що родився в сорочці; удачний.
Словник синонімів Караванського
удачливий —
див. щасливий
Словник синонімів Вусика
удачливий —
УДА́ЧЛИВИЙ, а, е. Такий, якого супроводжує удача, якому все вдається (про людину). [Пан Маркел:] Розумний [Кармелюк], хитрий, дужий .. Сміливий, удачливий, співець, поет, можна сказати... (С. Васильченко); // Який закінчився удачею; успішний. Цей день Надії і на заводі випав удачливим (Яків Баш).
Словник української мови у 20 томах
удачливий —
-а, -е. Такий, якого супроводжує удача, якому все вдається (про людину). || Який закінчився удачею; успішний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
удачливий —
ЩАСЛИ́ВИЙ (якому сприяє щастя, успіх, удача, якому щастить), УДА́ЧЛИВИЙ, ВЕЗУ́ЧИЙ, ТАЛА́НЛИВИЙ розм. — Може, ми такі щасливі, що той клад знайдемо (Панас Мирний); (Пан Маркел:) Розумний (Кармелюк), хитрий, дужий..
Словник синонімів української мови
удачливий —
УДА́ЧЛИВИЙ, а, е. Такий, якого супроводжує удача, якому все вдається (про людину). [Пан Маркел:] Розумний [Кармелюк], хитрий, дужий.. Сміливий, удачливий, співець, поет, можна сказати… (Вас., III, 1960, 231); // Який закінчився удачею; успішний.
Словник української мови в 11 томах
удачливий —
Удачливий, удачний, -а, -е Щедро одаренный природой. Така вдачлива: і гарна й розумна, й роботяща.
Словник української мови Грінченка