удачливий
УДА́ЧЛИВИЙ, а, е.
Такий, якого супроводжує удача, якому все вдається (про людину).
[Пан Маркел:] Розумний [Кармелюк], хитрий, дужий .. Сміливий, удачливий, співець, поет, можна сказати... (С. Васильченко);
// Який закінчився удачею; успішний.
Цей день Надії і на заводі випав удачливим (Яків Баш).
Словник української мови (СУМ-20)