удачливий
УДА́ЧЛИВИЙ, а, е. Такий, якого супроводжує удача, якому все вдається (про людину).
[Пан Маркел:] Розумний [Кармелюк], хитрий, дужий.. Сміливий, удачливий, співець, поет, можна сказати… (Вас., III, 1960, 231);
// Який закінчився удачею; успішний.
Цей день Надії і на заводі випав удачливим (Баш, На.. дорозі, 1967, 210).
Словник української мови (СУМ-11)