Значення в інших словниках
-
укріплення —
укрі́плення іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
укріплення —
Оборонна споруда, фортифікація, форт, ФОРТЕЦЯ, БАСТІОН; (на Січі) паланка; п-к УКРІПНИЙ кн., (- споруду) фортифікаційний.
Словник синонімів Караванського
-
укріплення —
(військ.), бастіон, башта, бійниця, вал, вежа, кріпость, окоп, редут, січ, твердиня, форт, фортеця, шанець Фразеологічні синоніми: дозірна вежа; оборонна вежа
Словник синонімів Вусика
-
укріплення —
[укр’іплеин':а] -н':а
Орфоепічний словник української мови
-
укріплення —
УКРІ́ПЛЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. укріпи́ти. Боярин, обдарований такими широкими правами, .. дбав про побільшення й укріплення своєї сили (І.
Словник української мови у 20 томах
-
укріплення —
-я, с. 1》 Дія за знач. укріпити. 2》 Оборонна споруда. || Місце, територія з оборонними спорудами.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
укріплення —
УКРІ́ПЛЕННЯ (оборонна споруда), ФОРТИФІКА́ЦІЯ, ФОРТ, БАСТІО́Н (старовинна бойова споруда на розі фортечного муру); ПАЛА́НКА (невелике укріплення, обнесене частоколом, у Запорізькій Січі). Хмельницький не поспішав штурмувати збаразькі укріплення (Я.
Словник синонімів української мови
-
укріплення —
УКРІ́ПЛЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. укріпи́ти. Боярин, обдарований такими широкими правами,.. дбав про побільшення й укріплення своєї сили (Фр.
Словник української мови в 11 томах