укріплення
УКРІ́ПЛЕННЯ, я, с.
1. Дія за знач. укріпи́ти.
Боярин, обдарований такими широкими правами, .. дбав про побільшення й укріплення своєї сили (І. Франко);
Плюгавенький обер-лейтенант в своїй хлопській запопадливості вибазікав неабиякої ваги військові таємниці щодо укріплення Дніпра (Ю. Бедзик);
Багато робиться щодо регулювання русел та укріплення берегів рік і річок Бойківщини (з наук. літ.).
2. Оборонна споруда.
По обидва боки від застави понад річечкою були споруджені непомітні для стороннього ока земляні та залізобетонні укріплення (Ю. Збанацький);
Десь у другій половині дня плацдарм вже не можна було впізнати: дротяні укріплення порвано, поламано, окопи порозвалювано, позиції поруйновано (О. Гончар);
Ми втекли з Ворошиловграда. Залишили великі й дорогі укріплення, .. запаси харчів, і майна, і надій (О. Довженко);
// Місце, територія з оборонними спорудами.
На початку серпня 1857 р. Шевченко був звільнений з Ново-Петровського укріплення, де він витерпів гірку долю рядового солдата (з наук. літ.);
Стотисячна армія Барклая вузенькою річкою вливалася в укріплення (П. Кочура).
3. техн. Споруди, призначені для закріплення, зміцнення, посилення чого-небудь.
Передмостове укріплення;
Довгочасне укріплення.
Словник української мови (СУМ-20)