Словник чужослів Павло Штепа

ультиматум

Вимога безумовна

Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа

Значення в інших словниках

  1. ультиматум — ультима́тум іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. ультиматум — Категорична вимога, г. ультимат, о. або-або.  Словник синонімів Караванського
  3. ультиматум — [ул'тиематум] -му, д. і м. -м'і, мн. -мие, -м'іy  Орфоепічний словник української мови
  4. ультиматум — УЛЬТИМА́ТУМ, у, ч. 1. У міжнародних відносинах або під час воєнних дій – категорична вимога, невиконання якої загрожує розривом дипломатичних відносин, застосуванням сили і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
  5. ультиматум — (англ. ultimatum) 1. рішуча, категорична вимога, яка супроводжується погрозами. 2. у міжнародних відносинах – дипломатична нота з категоричною вимогою однієї держави до іншої про виконання у певний строк тих чи інших дій або утримання від них, що супроводжується погрозою застосування санкцій.  Економічний словник
  6. ультиматум — -у, ч. 1》 У міжнародних відносинах або під час воєнних дій – категорична вимога, невиконання якої загрожує розривом дипломатичних відносин, застосуванням сили і т. ін. 2》 Взагалі якась категорична вимога, що супроводжується погрозою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. ультиматум — ультима́тум (лат. ultimatum, від ultimus – останній) 1. Рішуча, категорична вимога, супроводжувана погрозами. 2. В міжнародних відносинах...  Словник іншомовних слів Мельничука
  8. ультиматум — ВИМО́ГА (бажання, прохання, висловлене так, що не допускає заперечень), ДОМАГА́ННЯ, ПОБАЖА́ННЯ рідше, ДЕЗИДЕРА́Т заст.; УЛЬТИМА́ТУМ розм. (категорична, що часто супроводжується погрозою). Орися..  Словник синонімів української мови
  9. ультиматум — Ультима́тум, -му; -ми, -мів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. ультиматум — УЛЬТИМА́ТУМ, у, ч. 1. У міжнародних відносинах або при воєнних діях — категорична вимога, невиконання якої загрожує розривом дипломатичних відносин, застосуванням сили і т. ін.  Словник української мови в 11 томах
  11. ультиматум — рос. ультиматум 1. У широкому розумінні — рішуча, категорична вимога, супроводжувана погрозами.  Eкономічна енциклопедія