умивальниця —
умива́льниця іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
умивальниця —
І умивальниця вівтарна, рідко умивальник Посудина, призначена для обмивання рук та вуст священнослужителів перед і після здійснення Літургії;умивальне блюдо
Словник церковно-обрядової термінології
умивальниця —
УМИВА́ЛЬНИЦЯ (ВМИВА́ЛЬНИЦЯ), і, ж. 1. рідко. Те саме, що умива́льник. 2. заст. Велика миска, таз для вмивання. Вода стояла готова у великій скляній умивальниці ще від учорашнього вечора, і Целя з правдивою розкішшю нуряла в ній свої руки, мила лице (І.
Словник української мови у 20 томах
умивальниця —
(вмивальниця), -і, ж. 1》 рідко. Те саме, що умивальник. 2》 заст. Велика миска, таз для вмивання.
Великий тлумачний словник сучасної мови
умивальниця —
УМИВА́ЛЬНИЦЯ (ВМИВА́ЛЬНИЦЯ), і, ж. 1. рідко. Те саме, що умива́льник. 2. заст. Велика миска, таз для вмивання. Вода стояла готова у великій скляній умивальниці ще від учорашнього вечора, і Целя з правдивою розкішшю нуряла в ній свої руки, мила лице (Фр., II, 1950, 289).
Словник української мови в 11 томах
умивальниця —
Умивальниця, -ці ж. Умывальникъ. Ісус налив води в умивальницю. Св. І. XIII. 5.
Словник української мови Грінченка