умивальниця
УМИВА́ЛЬНИЦЯ (ВМИВА́ЛЬНИЦЯ), і, ж.
1. рідко. Те саме, що умива́льник.
2. заст. Велика миска, таз для вмивання.
Вода стояла готова у великій скляній умивальниці ще від учорашнього вечора, і Целя з правдивою розкішшю нуряла в ній свої руки, мила лице (І. Франко);
// рел.-церк. Посудина, призначена для обмивання рук і вуст священнослужителів перед і після Літургії.
Умивальниця вівтарна.
Словник української мови (СУМ-20)